Розміщення реклами тут - +380 (98) 607 99 77
» » Сусіди пліткують, мовляв, і гарна, і вчителькою працює, а заміж ніхто не бере

Сусіди пліткують, мовляв, і гарна, і вчителькою працює, а заміж ніхто не бере

Сусіди пліткують, мовляв, і гарна, і вчителькою працює, а заміж ніхто не бере

Було три подруги… Діана, Люба і Марта дружили зі школи. Їх називали трьома мушкетерками, бо дівчата завжди трималися разом. Хоча всі знали: Люба і Марта – хитрунки, а Діана – добрячка.

На випускному дівчата пообіцяли: щоб не трапилося, не забувати одна одну і допомагати, коли треба. 

Люба з Мартою вступили в торгівельний технікум. Діана до педагогічного вишу – завжди мріяла стати вчителькою початкових класів. …
Першою вийшла заміж Люба. Діана з Мартою раділи за подругу. 
– Пора і вам до вінця, дівчата, – жартувала Люба. 
– Марта з Ваською зустрічається. Може, й ти, Діанко, маєш хлопця, але не зізнаєшся? Чи й далі стpаждаєш за Сашком? Шкільне кохання 
– це лише романтика і ностальгійні спогади. 
– Я 
– остання в черзі на заміжжя, 
– засміялася Діана. 
– Спершу видамо Марту. Так і сталося. Марта виходила заміж за Василя. Діана була за старшу дружку. А Люба збиралася наpoджувати первістка. Із залицяльниками Діані не щастило. 
А в школі, де почала працювати, усі вчителі-чоловіки були одружені. 
Подруги часто просили Діану побути з дітьми. У Марти наpoдилася дівчинка. Бувало, водночас приводили своїх малих. Марта і Люба з чоловіками торгували на ринку. Сім’ї часто зустрічалися, оскільки мали спільні інтереси. 
Товари, ціни, попит… 
Діану не кликали, бо що вчительці обговорювати з «бізнесменами». Зате, коли треба було побути з дітьми, відразу згадували безвідмовну подругу. Коли в Діани захвoріла матір і виявилося, що без oпeрації не обійтися, 
– трохи підсобили співробітники в школі. Батько продав гаража. Щось допомогла родина. А подруги поспівчували – швидше собі, а не Діані. 
– Долар «скаче», з цінами казна-що твориться, 
– нарікала Люба. 
– Раніше бізнес ішов добре, а тепер… 
Раді були б тобі допомогти, Діанко, але ось такі справи…
– Тепер хвoріти зовсім невигідно, 
– додала Марта.
– Хоч відразу вмuрaй… Ой, вибач, Діанко. Злетіло з язика. Ми також у кредитах сидимо. Що далі буде? Мій Васька… 
– В яких кредитах? 
– нерозуміюче перепитала Люба. 
– Забула? Я ж тобі казала… Марта промовисто глянула на Любу. 
– А-а-а… так-так… 
– Дівчата, я ж у вас нічого не прошу,
– виправдовувалась Діана. 
– Головне, аби oперaція мамі допомогла. 
– Ой, Діанко, ти б могла посидіти з малою? 
– запитала Марта. 
– Нас на хрeстини запросили. В сусідню область. Не хочеться дитину волокти. 
– Не можу, мушу біля мами в лікарні бути. 
– Жа-а-аль, – розчаровано протягнула Марта. Люба штовхнула її рукою. Після цього подруги з Діаною довгенько не бачились. …Діанина матір одужала. Лише за доньку хвилювалася. Скоро тридцятка. Сусіди пліткують, мовляв, і гарна, і вчителькою працює, а заміж ніхто не бере. Замість своїх – дітей подружок няньчить. На вихідні Діана з батьком збиралися до тітки в село. По господарці допомогти. Зателефонувала Люба. 
– Діано, я завтра до тебе свого Назара приведу. Ми з компанією на пікнік зібралися. Без дітей. Крім тебе, нікому… 
– Я з татом до тітки їду. Іншим разом –
будь ласка. – А тато сам не може? Чи з мамою? 
– Яка з мами помічниця? А тітка нам продуктами підсобляє. Треба віддячувати. 
– От, халепа. Марта також хотіла в тебе свою Тетяну залишити. І що нам тепер робити? Від пікніка відмовитися? А ми ж обіцяли допомагати одна одній… 
Люба з Мартою на подругу образилися. Діанина матір давно хотіла доньці відкрити очі на дружбу з Мартою і Любою. І ось ця підслухана розмова… 

– Діано, я не хочу втручатися в твої стосунки зі шкільними приятельками, але… вони використовують тебе. Колись ти за них уроки робила. Тепер їхніх дітей бавиш. Дивна ваша дружба. Нещира. 
- Я їм просто інколи допомагаю. …Мама першокласника Тараса попередила Діану, що сина зі школи забере її двоюрідний брат, який у них гостює, бо в неї з чоловіком ділова зустріч. Уроки закінчилися, діти швидко розійшлися. Лише Тарас чекав свого родича. Діана хотіла сама відвести його додому, але хлопчик не мав ключів від квартири. Учителька з учнем сиділи на лавці біля школи. Діана поглядала на годинника: незабаром мала бути в перукарні. І нарешті… 
– Мій дядько! – вигукнув Тарас. Молодий чоловік представився Майклом, тобто Михайлом. Вибачився, що довго йшов – заблудився. 
– Міс Даяна, – звернувся на західний манер, 
– я лише три дні тому прилетів із-за кордону. Погано орієнтуюся в місті.
– Тарасику, заведеш свого дядька додому? 
– пожартувала у відповідь. – Аякже, Діано Петрівно, –
по-дорослому мовив першокласник. Діана з Майклом-Михайлом розсміялися… Згодом виявиться, що цього дня Діана чекала не просто родича свого учня. 

Вона чекала свою долю. Майкл-Михайло закохався у вчительку свого племінника. Діана розповіла про свого залицяльника Любі з Мартою. 
– Все це банально, 
– хмикнула Люба. 
– Тимчасове захоплення. Поїде і забуде. 
– Правда, правда, – підтримала подругу Марта. 
– Ще й в школі пліткуватимуть. Воно тобі треба? А він справді не одружений? Може, просто романтики з українкою захотілося. 
– Дівчата, він не одружений. І його родина також походить з України. І, взагалі, він хороша людина. 
– Не будь наївна, Діано, 
– не вгавала Люба.
– А, до речі, він багатий? 
– Його банківського рахунку я не бачила, але казав, що має гарну роботу. У серйозній комп’ютерній компанії працює. 
– До речі, мій Василь хоче тебе познайомити з деким. Його звати Славко. На ринку торгує. Має дві точки. З дружиною в нього не склеїлось. То як?
– запитально подивилася на Діану Марта. 
– Я вдячна за турботу, але не потрібно, 
– відповіла. Подругам це не сподобалось. Дорогою додому вони обговорювали Діану. Мовляв, принцесою себе уявила. На закордонного кавалера спокусилася. Та в нього там таких, як Діана… Насправді ж, подруги просто заздрили. Мартин Васька почав за чужими спідницями заглядати відколи здружився зі Славком. А Любин чоловік зібрався закордон, аби швидше заробити на власне житло. Бо коли після розлучення додому повернулася сестра з дитиною, квартира свекрів скидалася на казкову рукавичку. 
– Цікаво, вийде Діана заміж за свого принца? – розмірковувала Марта. 
– Звичайно, ні! За що їй таке щастя?! – злісно кинула Люба. …Діана все ще сподівалася, що Марта з Любою прийдуть на її з Майклом-Михайлом вечірку. Телефонувала обом. Хотіла дізнатися, чому запізнюються. Але слухавки не взяла жодна. Жінки сиділи в Мартиній квартирі. Замість порадіти за Діану, їх «муляло», що її стосунки з Майклом-Михайлом склалися добре. 
– А, може, заглянемо на годинку на забаву, 
– мовила Марта. 
– З цікавості. 
– З цікавості заглядай за своїм Ваською, аби «наліво» не ходив, 
– відгризнулася Люба. 
– Все ж таки Діана наша подруга. 
– Думаєш, ми їй потрібні тепер? Вона зі своїм принцом закордон махне. А ми тут… Шкода, Марто, що ти її зі Славком не познайомила. Хай би спробувала смак справжнього життя. Чому їй має бути добре? Ми ж не гірші…
– Може й ти права, Любо… 
А Діана хвилювалася, чи все гаразд у її подруг…

Їм і так не вдалося зіпсувати нічого, Діана щаслива, а вони живуть і далі..... скачать dle 11.3




ІНШІ НОВИНИ

Коментарі

Додати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:

Введіть код:
Погода
Погода в Ужгороді

вологість:

тиск:

вітер:


«    Червень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930