Розміщення реклами та оголошень на порталі. Тел.: 096 060 3311.
» » » Неймовірне Закарпаття: Мармароський масив

Неймовірне Закарпаття: Мармароський масив

Картинки по запросу Гуцульські Альпи

«Гуцульськими Альпами» називають саме Мармароські гори. Проте насправді Гуцульські Альпи є тільки частиною масиву. Вони мають ще одну складову — Чивчини, вони розташовані на північний схід від МармаросЯк спланувати похідМармароси є найдавнішими горами Карпат. Вони вирізняються гостроверхими пікоподібними вершинами, стрімкими і скелястими схилами, а також доволі глибокими річковими долинами. Мармароси знаходяться на румунській території, а на українському боці знаходяться їхні північні й північно-західні частини (це Чивчинські і Рахівські гори). Це найцікавіші за своїм рельєфом гірські вершини. Якщо Ви побачите фото, на яких зображені гострі шпилясті схили, присутній різкий перепад висот і гори всіяні квітучим рододендроном, то це найвірогідніше і є Мармароси.

Найпопулярніший напрямокНайпопулярнішим маршрутом вважається саме той, який пролягає через г. Піп Іван Мармароський (висотою 1936 м). Маршрут починається в с. Діловому (з прикордонного пункту контролю). Щоб іти цим маршрутом, необхідно отримати дозвіл, адже за хребтом, де розташована вершина г. Піп Іван, уже починається Румунія.
Ця процедура не є складною. Потрібно просто написати заяву (наперед за кілька тижнів перед походом), надіслати її керівникові прикордонного загону і дочекатися підтвердження. Далі все просто, головне не забути паспорт, адже без нього Вас не пропустять далі, ніж шлагбаум у с. Ділове.

Особливості вершини Піп Іван Мармароський

Гора Піп Іван Мармароськкий сягає у висоту 1936 м і є доволі «знаменитою» вершиною (у всіх значеннях цього слова), тому її та прилеглі до неї гори з високогірними полонинами, розташованими поруч, називають Горами Піп Іван, об’єднуючи в окрему формацію.
Вершина гори має пірамідальну форму і справляє незабутнє враження на кожного, хто сюди піднімається — велика, розлога, масивна, з крутими схилами, скелястими виступами і гострими хребтами. Під горою часто розміщуються з табором туристи, які на вершину піднімаються радіально (без рюкзаків).
Якщо зима виявляється сніжною, то навколо Піп Івана утворюється чимала кількість озерець, їх неможливо знайти на мапі, тому що до літа вони просто випаровуються.
У Карпатах є дві гори з назвою Піп Іван, тому кожна з них має невелике уточнення — «Мармароський» та «Чорногірський». Така плутанина з назвами почалася давно. Одна з версій вказує, що це вина недосвідчених топографів, які просто переплутали гірські масиви Карпат і повторно вказали на Мармароських вершинах Чорногірські.
Тому зараз на мапах можна знайти г. Піп Іван Мармароський і г. Піп Іван Чорногірський, а також два Петроси (перший — це гора-двотисячник, яка знаходиться на Чорногорі, другий трохи нижчий, висотою 1780 м знаходиться на румунському кордоні). Це попередження важливе для туристів новачків, які можуть заплутатися під час планування свого машруту.
Одна з найпопулярніших мандрівок саме так і називається — «Від Попа до Попа». Вона полягає у проходженні Рахівських гір (Гуцульських Альп) і підкоренні першої вершини хребта Чорногори — двотисячника Піп Іван. Вважають, що це один з найрізноманітніших та найцікавіших маршрутів Карпатами, якщо в запасі на подорожі горами маєте хоча б тиждень.
Оптимальний час для походу в МармаросиВ основному, для туристів, які можуть розпоряджатися майже тижнем вихідних, Мармароси можуть стати ідеальним варіантом, особливо в перший тиждень травня. Але мандрівникам варто пам’ятати, що місцевий клімат доволі прохолодний, тому теплі ночі і сухі стежки під ногами навряд чи Вам трапляться. У травневих Мармаросах, швидше за все, буде мокро, холодно чи навіть сніжитиме. Це підтвердять досвідчені туристи, які навіть всередині травня змушені були підніматися по коліно в заметах снігу на Піп Іван і для спуску з вершини ще й брали із собою снігоступи.
Проте безперечною перевагою кінця весни є період цвітіння крокусів: схили гір ще майже білі, сніг, який підтанув на сонці, повільно сповзає шматками у долину. Серед снігу особливо чітко вирізняються гоструваті бутони крокусів, які можна знайти навіть у снігових заметах. У травні вони рясно вкривають Мармароси, Свидовец і саму Чорногору.
Іноді крокуси ростуть дуже рясно, майже встелюючи схили. Крім фіолетових квітів, іноді зустрічаються і особливо рідкісні — білі.
Радять також ходити у Мармароси не тільки заради крокусів, а й по рододендрон. Робити це найкраще в червні, у цю пору кам’яні шпилі гір вкриваються червоними і малиновими квітами. Карпатський рододендрон часто називають «червоною рутою». Проте не варто зривати квіти для букета, адже рододендрон є червонокнижною рослиною. Якщо ж туристам пощастить, у цю пору року можна знайти на гірських схилах Мармарос вузьколистий нарцис — квітка дуже рідкісна і норовлива. Ростей цей нарцис на висоті 1-2 км над рівнем моря (єдиним винятком вважають Долину нарцисів, що знаходиться на Хустщині).
Найоптимальнішим місяцем для походів Мармаросами вважається червень. Це період, коли не надто спектно, навколишня рослинність розквітає і зеленіє, сніг уже не страшний, а погода ще не є дощовою (зазвичай найбільше грозами у Карпатах відзачається липень). Також у цей період на полонину вже вийдуть гуцули випасати худобу — це чудова нагода для гурманів скуштувати справжній полонинський сир або свіже молоко.
На замітку туристамМасив Мармароси можна проїхати (частково) на УАЗах чи позашляховиках — це хороший варіант, якщо Ви не маєте достатньо вільного часу, але хочете встигнути побачити якнайбільше.

Мармароси взимку

Дехто з туристів думає, чи варто іти в Мармароси зимою. Безперечно, що так. Проте без теплого одягу сюди краще не підніматися. Стандартна температура для зими — це мінус 10-20 градусів вночі. Також потрібно пам’ятати, що часу на тривалі переходи не буде, адже темнітиме уже о 17 годині, а глибокий сніг не дозволить іти швидко.
Мандрівники мають можливість переночувати і тут. Для таких потреб обладнана містка колиба на полонині Лисичий. Колибу відреставрувало товаристо «Карпатські стежки». У будинку є пластикові вікна, дірки у стінах тепер залатані монтажною піною, також в колибі встановили піч. В колибі зможуть розміститися приблизно 5 туристів, але, в разі потреби, ця кількість зростає вдвічі. Проте необхідно врахувати, що на ночівлю мужуть зібратися кілька груп. Звичайно, з колиби Вас ніхто не прожене, проте доведеться трохи тіснитис
По вершинах гір Чивчини проходить кордон між Україною і Румунією. Ці гори скелясті, але нижчі і мають трохи більше високогірних полонин. Гора з максимальною висотою— г. Чивчин, вона сягає 1769 м. До речі, Чивчинські полонини дуже довгі, (довшими за них є тільки полонини у Гринявських горах). Полонина Палениця ввавжається найвищим плоскогір’ям України.
Якщо в Гуцульські Альпи (Рахівські гори) піднімаються переважно із с. Ділове, то в Чивчини — з Буркуту чи с. Шибене.

Відвідайте Ялинський водоспад

Дорогою на масив Мармароси можна не тільки помилуватися вершинами, а ще й завітати на Ялинський водоспад, фактично найвищий однокаскадний карпатський водоспад. Його відкрили порівняно недавно, але він уже став одним з найулюбленіших місць відпочинку туристів. Знаходиться він майже на кордоні із Румунією, підніматися до нього потрібно вгору, через невеликі хащі. Жодних вимощених доріжок чи сувенірних ринків. Тому цей недоторканий водоcпад додасть ізюминки Вашим пригодам і зробить маршрут ще більш неповторним.

Місцеві цікавинки

Якщо обрати стартовою точкою маршруту Гуцульські Альпи, то можна в с. Діловому сфотографуватися біля Географічного центру Європи. Нічого особливого тут немає, це звичайний пам’ятний знак, а поруч — декілька докладних інформаційних стендів. Зате потім можна буде згадувати про те, як побували у самому центрі Європи. Крім того, у Буркуті, можна попити цілющої мінеральної води, адже давніше він вважався одним із найвідоміших курортів, тепер сюди також часто приїжджають на бальнеологічне лікування. В селі знаходяться джерела мінеральної води типу «Єсентукі» і «Боржомі», а недалеко розташоване унікальне болото Висяче, назване так, бо розташовується не в низовині, а на гірському.
40-5

Як доїхати

Це залежить від того, з якого боку плануєте сходження. У Ділове, наприклад, зазвичай їдуть через Рахів — потяг чергують з автобусами або приватним транспортом. У випадку, якщо дозволить дорога, можна доїхати УАЗом від с. Ділове до полонини Лисичої, але про це потрібно попередньо домовлятися з водієм.
За матеріалами: https://karpaty.life

скачать dle 11.3
ІНШІ НОВИНИ

Коментарі

Додати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:

Введіть код:
Погода
Погода в Ужгороді

вологість:

тиск:

вітер:


«    Листопад 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930